Олена Коструба - Про дороги. П1сня

Дорогі дороги бувають,
коли нас на них забувають...
Коли падаєш, б*єш коліна,
а душа до неї все ж лине...
Коли падаєш, б*єш коліна,
а душа до тебе все ж лине...

Лиш метелики нічні сяють,
наче й думи відпочивають.. (у них...)
Наче світ відпочити приліг у кущах...
Гущавиною поріс мій шлях...
Наче світ відпочити приліг у кущах...
А над ним звився чорний птах...

Мрію: ти усміхнешся до мене,
Наче сонцю бажаєш заснути...
Щоб воно не пекло, а гріло...
І спочили б потомлені крила...
Щоб воно не пекло, а гріло...
І спочиле у землю сіло...

Ой пекельні дороги бувають...
Коли ноги куди йти - не знають..
Коли серце забуте десь поруч..
Замість нього виє сивий сич...

Як тебе кохають - не йди,
Не кидай своє серце в дорозі...
Ще й згодиться бути йому в тривозі -
Не кидай його, бідне, в дорозі...
Ще й згодиться бути йому - і в щасті -
Не кидай його, бідне, вкрадуть...
В нас й серця дуже вміють красти...


14-10-2008



Все стихи автора


Час

Метелики

Про дороги. П1сня

Коли прийде весна